Упровадження Податкового кодексу докорінно змінило життя українського бізнесу. Нові норми, за якими тепер живуть підприємці, ще треба й усвідомити. Але неодмінною умовою позитивних зрушень у суспільстві, успіху податкової реформи є досягнення балансу інтересів влади і бізнесу.
Проте, наскільки конструктивним є діалог влади із підприємцями? Чи можуть сторони почути і зрозуміти один одного? Як платники податків захищають свої інтереси в інтерв’ю з Президентом Асоціації платників податків України Валентиною Арбузовою.
- Асоціація підтримала прийняття Податкового кодексу, а тепер ваші ж фахівці працюють над внесенням до нього змін…
- Ми його підтримали, бо Кодекс об'єднав в одному документі нормативно-правові акти, що регулюють відносини у сфері оподаткування, зменшилася загальна кількість податків і зборів, поступово знижуються ставки податку на прибуток підприємств та ПДВ.
Головне завдання Асоціації - захист платників податків. І це не лише зменшення податкового навантаження, але й створення справді рівних конкурентних умов для всіх представників бізнесу. Всі мають виконувати податкові зобов’язання чесно. Без ухилення і мінімізації для обраних. Філософія Кодексу якраз спрямована на вирішення цього завдання.
Податкова (як і будь-яка інша!) реформа – болісна, оскільки, змінюючи звичне буття, вона породжує багато суперечностей. Це – об’єктивний процес. Для того, щоб їх розв’язати, зняти напругу, ми намагаємося виробити єдиний підхід органів влади та представників бізнесу до оподаткування, спільно працюємо над нормативними актами.
Наші напрацювання вже знайшли своє відображення у Законі України від 7 липня 2011 року № 3609 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України». Наприклад, це стосується надання центральним органам податкової служби узагальнюючих податкових консультацій; зближення положень бухгалтерського та податкового обліку при визначенні податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств; упорядкування реєстрації податкових накладних з ПДВ у Єдиному реєстрі податкових накладних; врегулювання сплати екологічного податку при продажу нафтопродуктів тощо.
Зараз група експертів АППУ разом із органами влади напрацьовує новий пакет змін, які, на нашу думку, є нагальними. Йдеться, наприклад, про необхідність враховувати у витратах підприємців-фізичних осіб амортизаційні відрахування; вирішення проблеми сумлінних і маленьких платників податків стосовно добровільної реєстрації платниками ПДВ; збільшення суми ПДВ, яку можна включити до податкового кредиту на підставі касового чеку без отримання податкової накладної. Пропонуємо також спростити механізми розрахунку екологічного податку та збору за спеціальне використання води, полегшити процедури подання податкової звітності.
- За дванадцять років АППУ працювала із різними владами. На яких принципах будуються ці стосунки?
- Переконана, що будь-яка влада має шукати спільні із бізнесом позиції. Ігнорування ж цього правила призводить до конфронтації, переходу підприємців у тінь і, врешті-решт, до зменшення надходжень до бюджету. Держава й бізнес мають сприймати один одного як партнери: шукати компромісу і уникати конфлікту.
Асоціація сповідує філософію соціальної відповідальності платників податків, нетерпимості до тіньових схем ухилення від оподаткування та відмивання коштів, підвищення авторитету сумлінного платника податків. Але натомість ми очікуємо від владних структур гідної поваги до наповнювачів бюджету. Чиновник не повинен дивитися на підприємця виключно як на об’єкт фіскального тиску.
Крім того, платники податків повинні мати право вимагати від податківців відповідальності за їхні неправомірні дії або бездіяльність, рівноцінної (адекватної) відповідальності підприємців. Зокрема, має бути передбачена конкретна відповідальність, наприклад за відмову приймати декларацію, несвоєчасне повернення підтвердженої суми відшкодування ПДВ, за вимогу «відкатів» за відшкодування податків.
Щодо принципів співпраці з будь-якою владою, то вони незмінні: верховенство права, забезпечення рівних умов для суб'єктів господарювання, взаємна відповідальність. Саме ці принципи закладені в Меморандумі про співпрацю, який було підписано цього року з Державною податковою адміністрацією України.
- Меморандум також підписаний із Комітетом Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики. За що такі преференції у стосунках із владою?
- Хочу нагадати, що ініціатором цих документів була Асоціація, а не влада. Тому йдеться скоріше не про преференції, а про відповідальність, і, в першу чергу, перед платниками податків. Ми взяли на себе додаткові зобов’язання, які мають бути наповнені конкретним справами.
Платникам податків потрібен місток у спілкуванні з податковими та іншими органами держави. Асоціація і є цим містком. Нам дванадцять років, нас сприймають як найбільшу недержавну структуру у сфері економіки і фінансів. Ми маємо розгалужену мережу, що налічує 27 територіальних відділень у 24 областях, Києві, Севастополі та АР Крим. Місцеві відділення АППУ є у більш ніж половині районів та населених пунктів кожної області країни. Це, до речі, є ознакою довіри, яку ми підтверджуємо нашими діями, зокрема результатами співпраці з центральними і місцевими органами влади.
Що ж стосується меморандумів, то це ефективний інструмент легального впливу на українську владу, спосіб донести позицію платника податків. Крім того, Асоціація бере участь у громадському обговоренні законопроектів і програм соціально-економічного розвитку, проводить їх незалежну громадську експертизу, надає свої висновки зацікавленим особам, розробляє проекти програм і нормативних актів.
- Що, на Вашу думку, треба зробити в Україні, аби зменшити долю тіньової економіки?
- За різними оцінками, доля так званої тіньової економіки складає 15 – 20% ВВП України. Це десятки мільярдів гривень, які б могли бути спрямовані на розвиток, інвестиції і замовлення для бізнесу, врешті-решт, на вирішення болючих соціальних проблем.
На мою думку, існує три блоки питань, пов’язаних між собою, які заважають легалізації існуючої долі тіньової економіки. Це – податкове адміністрування, податковий режим і застосування адміністративного тиску. Останній, на жаль, виходить з того, що підприємець завжди винний, а тому його треба штрафувати і карати.
Якщо нам – з одного боку, влада, з іншого – громадськість, – вдасться врегулювати ці питання, досягти балансу, то можна розраховувати, по-перше, на збільшення обсягу сплачених податків та, по-друге, легалізацію «тіні».
Корупція – також додаткове навантаження на підприємців, що змушує їх ухилятися від оподаткування. Особливо це стосується малого бізнесу. Адже крім того, що треба платити за Кодексом, додаються різного роду побори та хабарі чиновникам. Таким чином, реальне фінансове навантаження може зростати в рази.
Проблемним питанням залишається велика кількість і складність форм податкової звітності. Певні кроки для врегулювання цього питання вже зроблені, але те, з чим зіткнулися платники податків під час звітів за перше півріччя 2011 року, свідчить про необхідність подальшого зменшення і спрощення звітності.
- Які завдання Ви вважаєте найактуальнішими для Асоціації сьогодні?
- Чинний Податковий кодекс все ще залишається нецілісним і незбалансованим. Неврегульованість, суперечності та прогалини створюють додаткові можливості контролюючим органам для тиску на бізнес. Розмивається поняття рівності у стосунках із фіскальним органами. Це створює додаткові ризики для підприємницької діяльності. Як наслідок, спадає ділова активність, посилюється недовіра до податкової системи і до органів державної влади загалом, що, у свою чергу, зменшує стимули для економічного розвитку та залучення інвестицій.
Тому подальше вдосконалення норм податкового законодавства, спільна підготовка актів ДПС України, моніторинг її листів залишається для нас пріоритетом номер один. Фахівці Асоціації залучатимуться до громадських обговорень, що ініціюватимуться Комітетом Верховної Ради, ініціюватимуть проведення комітетських та парламентських слухань тощо.
АППУ планує провести громадські обговорення «Методи громадського впливу на владу з метою захисту прав платників податків». Восени відбудуться круглі столи в регіонах України. Підсумком обговорень стане міжнародна конференція за участю українських та іноземних експертів.
Ми плануємо й надалі розвивати діалог «влада – бізнес». Через взаємну участь у роботі колегіальних органів, обмін інформацією, розробку проектів нормативних актів, створення узгоджувальної комісії з розгляду спірних питань, що виникають між платниками податків і податковими органами тощо.
Окремий напрямок – просвітницька робота. Нами проведено понад двісті семінарів по всій Україні, причому не лише в обласних центрах, але й у районах, що дало змогу великій кількості платників податків підвищити свій освітній податковий рівень та успішно вирішити виробничі, фінансові питання. Такий позитивний досвід ми маємо в АР Крим, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Луганській, Львівській, Чернігівській, Полтавській, Рівненській, Миколаївській, Харківській та Дніпропетровській областях. Ми прагнемо бути там, де ми потрібні нашим платникам податків. Це є нашою пріоритетною метою на найближчий час.
Надання реальної правової підтримки платникам податків завжди було і залишається важливим завданням Асоціації. Ми тут виступаємо посередниками, допомагаючи роз’яснити застосування норм Податкового кодексу, або скласти заперечення при оскарженні результатів перевірок. Лише впродовж цього року з усіх регіонів України надійшло декілька тисяч листів з проханням про таку допомогу.
- Як бізнес-середовище сприйняло вашу ініціативу «Рейтинг сумлінних платників податків»?
- Конкурс отримав загальнодержавну популярність, бо ми заклали об’єктивні критерії ”соціальної відповідальності” учасників. Це – сума сплачених податків, кількість працівників, розмір фонду заробітної платні тощо. Механізм визначення переможців простий і прозорий: їх визначають за підрахунком суми балів. За підсумками Рейтингу, до Вищої Рейтингової комісії надійшло 882 заявки від українських підприємств, з яких 224 - одержали перемогу за результатами І туру Рейтингу. Переможцями Рейтингу на всеукраїнському рівні стали 54 підприємства із 21 регіону України.
Рейтинг «Сумлінні платники податків» є дуже важливим з огляду на формування загальної культури сплати податків. Тому він буде проводитися щорічно, а участь у ньому була й залишатиметься безкоштовною.
Цим конкурсом ми маємо на меті закласти міцний фундамент поваги і авторитету по відношенню до сумлінних платників податків. Крім того, чесний платник податків викликає довіру в очах бізнес-партнерів, а також споживачів товарів або послуг. А наш конкурс якраз публічно засвідчує їхній статус надійних партнерів, формує хорошу репутацію.
Наші переможці – ті, хто в умовах кризи вистояв, повно і своєчасно наповнював державний бюджет – заслуговують на повагу. І у суспільства, і у фіскальних органів.
Упевнена, рейтинг ”Сумлінні платники податків” допоможе формувати податкову культуру в Україні, сприятиме гармонізації стосунків «бізнес-влада», утвердженню серед людей духу підприємництва та популяризації засад оновленого податкового законодавства в Україні.
